У структурі траст-відділу можуть виділятися декілька груп
?S сектор персональних трастів (займається управлінням спадщиною, пенсійним і т.п. фондами, опікою і представництвом);
?S сектор трастових фірм (займається облігаціями, передачею й обліком акцій і виступає в ролі посередника в платежах);
S сектор юридичного обслуговування (надає юридичну допомогу всім секторам, дає їм податкову й інвестиційну інформацію і займається нерухомістю);
S сектор операцій і обліку (відповідає за облік, контроль, картотеки, збереження в сейфах довіреної власності, обслуговує касові операції);
S сектор розвитку операцій (займається рекламою, особистими контактами і плануванням, що необхідні для розширення операцій і забезпечення прибутковості трастової діяльності).
Можливі й інші організаційні структури. Для створення трастового відділу необхідні два етапи. Пертий етап полягає в отриманні дозволу (ліцензії) на виконання трастових операцій. Другий етап для організації трастових операцій включає призначення керівника відділу, а також організацію в банку Комітету по трастових операціях, куди повинні входити директори і досвідчені менеджери банку.
Робота траст-відділу комерційного банку визначається такими основними правилами:
S довірена особа, що керує трастом, зобов’язана піклуватися про довірене їй майно;
S майно кожного трасту зберігається окремо від майна інших трастів і від власності самого траст-відділу;
S довірена особа повинна поводитися з майном, переданим у довірче управління, з обережністю;
S довірена особа не переслідує особистих фінансових цілей при інвестуванні довірених цінностей і не купує для себе цінних паперів або іншого майна з трастів, що зберігаються в банку.
Звичайно перевірка траст-відділу банку проводиться щорічно Радою директорів без участі посадових осіб банку.
Розвиток трастових операцій в Україні по суті почався зі створення комерційних банків. Однак він гальмується відсутністю законодавчого забезпечення самого інституту довірчої власності. В Україні поки ще немає таких величезних накопичених цінностей у фізичних осіб, а це гальмує розвиток трастових операцій у тому вигляді, у якому вони існують у західних країнах. До того ж є визначений синдром недовіри до банків, тому що сама банківська система перебуває в стадії початкового розвитку, а її структура - у постійному русі.
Одним з елементів трастової справи є збереження і управління цінними паперами. Наш ринок цінних паперів як елемент ринкової економіки також знаходиться в стадії реформування. Вітчизняні банки почали надавати трастові послуги по операціях з цінними паперами по лінії агентських послуг. До них насамперед варто віднести управління активами і послуги по первинному розміщенню цінних паперів.
У сфері управління активами комерційні банки України здійснюють операції з цінними паперами, проводять інвестиції з доручення клієнта, що містять у собі купівлю і продаж цінних паперів, формування їхнього портфеля.
Що стосується послуг по первинному розміщенню, то банки надають послуги по розміщенню акцій на ринку цінних паперів, створюють реєстр акціонерів, виплачують щорічно прибутки акціонерам. При обслуговуванні реєстру акціонерів банк стягує комісійні. У результаті він одержує прибуток і велику інформацію про клієнта. З свого боку, клієнт під час укладання договору знижує свої інвестиційні витрати, тому що в нього немає необхідності наймати додатковий персонал і мати відповідне програмне забезпечення.
Перспективним напрямом розвитку трастових послуг в Україні може бути посередницька діяльність по переказу коштів із ринку позичкових капіталів, що приносить прибуток, і створення на цій базі так званих іпотечних інвестиційних трастів. У цій галузі банки, з огляду на поступовий розвиток ринку нерухомості в країні, через свої траст-відділи можуть виконувати консультаційні послуги. Вони направляють діяльність трасту і дають поради з юридичних питань. У перспективі банки будуть здійснювати управління майном за дорученням і заповітом за зразком західних країн. Однак це буде можливим при подальшому розвитку ринкових структур. В наш час у державі розвивають трастові операції як комерційні банки, так і окремі компанії, але такі операції в основному пов’язані зі збереженням цінних паперів*.